(в море - о реке)

1) gener. scaricare le acque nel mare (о реке)

2) poet. insalarsi (о реке)

, < впасть> (25; ­л, '­ла) einfallen, einsinken; fig. geraten, fallen, verfallen; impf. münden; Farbe: schillern

* * *

впада́ть, < впасть> (-л, ´-ла) einfallen, einsinken; fig. geraten, fallen, verfallen; impf. münden; Farbe: schillern

* * *

<-ю, -ешь> нсв, впасть св

1. (влива́ться) fließen

река́ впада́ет в зали́в der Fluss fließt in die Bucht

2. (дойти́ до како́го-л. состоя́ния) fallen, geraten

впада́ть в кра́йность ins Extrem geraten

впада́ть в неми́лость (к кому́-л.) in Ungnade fallen

впада́ть в глубо́кую заду́мчивость in tiefes Nachdenken versinken

впада́ть в па́нику in Panik geraten

* * *

1) gener. ausmünden (in A) (куда-л. - о реке), ausströmen (в море - о реке), einfließen (о реке), einströmen, fällen (в какое-л. состояние), münden (in A) (о реке), sich ergießen (in A) (напр., в море - о реке), umsinken, verfallen (в заблуждение), zufließen, (in A) entwässern (о реке), einmünden (куда-л. - о реке), münden

2) geol. einströmen (о реке), fallen (о реке), hineinfließen, hineingießen (о притоках), sich ergießen

3) liter. einmünden (in A) (куда-л. - о реке)

4) construct. münden in (A)

5) pompous. anheimfallen (во что-л.), ergießen (î ðåêå; sich)

6) nav. münden (о реке)

омыть

1) обмивати, обмити, з[у]мивати, з[у]мити, вимити чим, зливати, злити, споліскувати, сполоскати що в чім и чим. [Сльози зливали її обличчя. Ножі сполоскали в дитячій крові];

2) (о море, озере, реке: обтекать) обмивати, обмити, обливати, облити, облинути, о(б)поліскувати, обполоскати. [Море обмиває і нашу землю. На півночі обливає Азію море Сибірське (Калит.). Море обполіскує Англію зо всіх боків (Дорош.)]. См. Обмывать. Омываемый - обмиваний, обливаний, обполіскуваний. Омытый -

1) обмитий, з[у]митий,

2) обмитий, облитий.

* * *

несов.; сов. - ом`ыть

1) ( обмывать) обмива́ти, обми́ти и пообмива́ти; омива́ти, оми́ти; ( смывать) змива́ти, зми́ти и позмива́ти

2) (несов.: окружать) геогр. омива́ти

3) ( отмечать выпивкой) обмива́ти, обми́ти

1) Naval: ice forecast, ice forecasting

2) Law: ice report

3) Makarov: ice forecast (заблаговременное предсказание состояния ледяного покрова или сроков ледовых явлений в море, на реке или озере)

1) (о море, о реке) дулкынлана башлау

2) ( о человеке) борчыла башлау, тынычсызлана башлау, дулкынлана башлау

тону, тонешь, μτχ. ενστ. тонущий

ρ.δ.

1. βυθίζομαι• βουλιάζω•

|| πνίγομαι•

2. βουλιάζω•

|| χάνομαι, εξαφανίζομαι•

εκφρ.

тонуть в крови – α) πνίγομαι στο αίμα (είμαι αιμόφυρτος ή καταστέλλω με αιματοχυσία), β) γίνεται αιματοχυσία, αιματοκύλισμα.

1) см. впасть

2) ( о реке) sboccare, sfociare

* * *

1) см. впасть

2) во что sfociare vi (e), sboccare vi (e)

* * *

1) gener. affossarsi, imboccare (о реке), incorrere (в ошибку и т.п.), piombare, riversare, scaricarsi (о реке), sgorgare (о реке), versarsi (о реке), (in) cadere (в заблуждение), sboccare (о ручье и т.п.), cadere 10) (in) (ù+A), far capo (о реке), far foce (о реке), influire (о реке), mettere (о реке), mettere foce (о реке), ridare (в какое-л. состояние), sfociare, uscire (о реке)

2) liter. cascare (ù+Ë)

1) (о море и т.п.) agitarsi

2) ( беспокоиться) emozionarsi, preoccuparsi, stare in ansia, stare in pensiero

* * *

1) agitarsi

2) (тревожиться, беспокоиться) stare in ansia, preoccuparsi

3) уст. ( выражать массовый протест) agitarsi, essere in fermento

* * *

1) gener. fluttuare (о море, реке и т.п.), marea (о море), ondare, ondeggiare, pullulare, rimareggiare (о море), sbattere, agitarsi, allarmarsi, batacchiarsi, commuoversi, conturbarsi, darsi rancura, fremere (о лесе, море, толпе и т.п.), impressionarsi, levarsi a rumore, rumoreggiare, sbigottire, scompaginarsi, sconturbarsi, travagliarsi, trepidare, tumultuare, turbarsi

2) obs. brogliare

3) liter. marea, scalmanarsi

1) см. омыть

2) (о море, реке и т.п.) bañar vt

* * *

1) см. омыть

2) (о море, реке и т.п.) bañar vt

* * *

gener. bañar

••

* * *

1) gener. cours d'eau, fleuve (впадающая в море), rivière (впадающая в другую реку)

2) eng. (пересыхающая) oued

см. вздуться

* * *

1) gener. afofarse, ampose, entumecerse (о море, реке), fincharse, hincharse, fincharse (о реке, ручье), hincharse (о реке, ручье)

2) med. abotagarse

3) colloq. (âñïóõñóáü) hincharse, (î öåñàõ) alzar, (ïîäñàáüñà - î ðåêå) aumentar el nivel, abombarse, aumentar, crecer, inflamarse, subir

4) eng. abolsarse

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

1) General subject: balneum, bath (в ванне), bathe, bathe (в море, реке), bathing, dip, swim (в море, озере)

2) Engineering: dipping (изложниц для охлаждения)

3) Makarov: dipping operation (скота)

1) General subject: bath (в ванне), bathe, lave, swim (в море, озере), wallow, roll in (rolling in money)

2) Literal: bask (in attention, in glory)

3) Rare: bathe (в ванне и т.п.)

4) Jargon: splash

5) Makarov: bathe (в море, реке), have a bath, take a bath, wallow (в лучах славы и т.п.)

1) gener. befließen, beschäumen (берега, о море), durchfluten, durchquellen, umfließen (что-л.), umfluten (волнами), umspülen (напр., берег), umströmen (напр., о реке), umspülen (о море и т. п.), überspülen

2) geol. bespülen (берега), beströmen, umströmen (напр., потоком), umwaschen, vorbeistreichen (о течении)

3) liter. durchwogen (что-л. большими волнами)

4) milit. bestreichen (о газе)

5) pompous. bespülen (напр. берега)

6) shipb. benetzen

1) gener. golven (о море), poeha maken, zich roeren, zieden (о реке, море), zwalpen

2) liter. gisten